Ми маємо справу з поколінням, яке кардинально різниться у сприйнятті реальності і світу в цілому – Інна Гудима

Інтерв’ю з Гудимою Інною,

член Всеукраїнської асоціації педагогів і психологів

з духовно-морального виховання

Пані Інна, скажіть, як підлітки сприймають сучасний світ?

    Донедавна, світ сприймався: «Як світ великих можливостей! Сприйняття себе у цьому світі характеризує теза: «Ти найкращий!»…

Пандемія внесла свої корективи, і її вплив ми оцінимо вже невдовзі…

    Також, вони не відчувають різницю між реальним і віртуальним світами, і тому не бачать небезпек, і, нажаль, близько половини стають жертвами кібербулінгу… (це окрема болюча тема для нашого сьогодення, яку зараз активно підіймає Омбудсмен з прав дитини Микола Кулеба)

Кого виховує сучасна школа?

      Згадуються слова Яна Амоса Коменського:

„До сих пор школы не приучают учеников, подобно молодым деревьям, распускаться из собственных корней; скорее они приучают их привешивать к себе сорванные на стороне ветки… А между тем основательное учение человека есть дерево с собственными корнями, которое питается собственными соками, и поэтому всегда живёт, зеленеет, цветёт и приносит плоды.“

В чому полягає культурний, світоглядний, дискурсивний конфлікт у спілкуванні з підлітками сучасності?

    На жаль, у багатьох немає бажання зрозуміти, що ми маємо справу з поколінням, яке кардинально різниться у сприйнятті реальності і світу в цілому.   

   Представники покоління Z активно використовують планшети, VR- і 3D-реальність. Найчастіше термін «покоління Z» розглядається як синонім терміну «цифрова людина», яка здатна швидко шукати і обробляти великий обсяг інформації і має високі інтелектуальні здібності.

   Для них є дуже актуальна самореалізація і самоствердження, не дивлячись на свій вік, вони вже мають дуже добрі комунікативні навички.

  Абсолютна відсутність «сліпого слідування», вони прагнуть вільно висловлювати свої думки і відстоювати свою правоту, дуже часто не маючи страху перед критикою. Якщо раніше було достатньо сказати: «це неправильно», то наразі потрібно аргументувати: «чому?», «хто це сказав?» і «що буде, якщо?»….

    Також, велика кількість неконтрольованої «дорослої» віртуальної інформації згубно формує ставлення до протилежної статі, що негативно впливає на подальший розвиток підлітка.

     Величезний вплив на молоде покоління має політика націлена на руйнацію інституту сім’ї, яка буквально «вибиває» основу у суспільства, що не може не відгукнутися на взаємостосунках з батьками.

     Ми маємо розуміти, як непросто в наш час бути підлітком….але не дивлячись  на колосальний тиск, у них залишається жага до пошуку правди і прояву доброти.

Як змінюється їхнє ставлення після ваших семінарів до себе, батьків, суспільства?

     Приємно спостерігати позитивні зміни і чути схвальні відгуки від батьків і вчителів. Особливу цінність мають «вогники в очах», коли підлітки починають усвідомлювати ким вони є для Бога.

    Але ми ж повинні розуміти, що реальні зміни відбуваються не після декількох лекцій, а після багаторічної кропіткої праці…Там де лекції проходять систематично, то і результат більш очевидний. Але, я переконалася, що навіть поодинокі семінари дають поштовх до пошуку і дослідження Бібліії.

     Пригадую, як один директор ЗОШ покликав мене і каже за одного хлопця: «Якщо вже і Андрій змінився, то ви, мабуть, дійсно доброму навчаєте»…Як на мене, то такі свідчення сторонніх людей найкраще характеризують зміни.

Інна Гудима

Ваша діяльність це більше що – освіта, просвітництво, щось інше?

    На превеликий жаль, в нашій країні семінари чи лекції з основ християнської етики поки що мають просвітницький характер. Ще немає повного усвідомлення значення самого слова «освіта» (в рос.мові «образование»), яке містить в собі суть «преображення» і в першу чергу моральних і духовних якостей людини.

Як моніториться процес змін і відслідковується подальший рух підлітків, що відвідують семінари?

     Загального систематичного моніторингу не відбувається за браком часу і ресурсів, найперше людського…але, звісно підтримуємо зв’язок з постійними слухачами. І можу зазначити, що позитивні зміни відбуваються, багато «невоцерковлених» підлітків обирають за пріоритет християнські цінності і в подальшому стають на вірний шлях.

 Які цінності сьогодні сповідують підлітки?

    Хоча загальна картина не дуже втішна, і більшість підпадає під вплив мас-медіа, де відбувається підміна і девіація цінностей….Але я, все ж таки, хочу говорити за підлітків які цікавляться лекціями з християнської етики. На противагу загалу, абсолютно всі мріють створити в майбутньому міцну родину, де панують любов і повага. Для них є пріоритетними: чесність, справедливість і вірність. До речі, незалежно від національності чи країни.

Які завдання отримують підлітки на ваших семінарах і чи є вони слухняними і  відповідальними?

    Під час дискусій я намагаюся залучити всіх до обговорення, даючи їм можливість висловити свою думку, і самим «дійти» до вірного практичного застосування. Найкраще сприймаються завдання на логічне мислення а також командні ігри, квести, багато використовую  веб-ресурсів, адже маю справу з digital поколінням.

     Стосовно «слухняності», то я б використала слово «повага», так, коли між вчителем і підлітками є довіра і взаємоповага, і учні відчувають себе прийнятими і важливими, то тоді можна розраховувати на зворотній зв’язок і відповідальне ставлення.

Що їх цікавить, чого вони прагнуть?

    Меншу вікову категорію, все ж таки, більше цікавлять: комп’ютерні ігри, фільми, соцмережі, музика, спорт, друзі, мандри…., навчання мало цікавить),  багато хто мріє стати другим «Цукербергом» чи рок-зіркою, актором або футболістом…

    Але цікаво спостерігати, як за декілька років прагнення стають більш серйозними і реалістичними, особливо у тих, хто сповідує християнські цінності. Чула і про бажання бути пастором чи місіонером.

Як підлітки ставляться до помилок своїх і вчителя?

    Зазвичай свої помилки сприймають гостро і боляче, з притаманним максималізмом. Але багато залежить від атмосфери в аудиторії, якщо «культура булінгу» відсутня, а вона має бути відсутня і вчитель відповідальний за це, то помилки сприймаються легше, навіть з гумором. Відповідно і до помилок вчителя, якщо є довіра і сприйняття, то ставляться досить толерантно.

Коли вони відверті і щирі – про що розповідають, що їх турбує

насправді?

    Можливо хтось здивується, але і у наш час цифрових технологій, підлітків все ще турбують одвічні питання: любов, чесність, зрада, вірність…

    Турбують стосунки з батьками, непорозуміння в школі з вчителями, булінг однокласників, перше кохання…І дуже важливо переконати їх, що завжди є вихід, направити на пошук вірних рішень, в світлі біблійних цінностей.

Чи схильні вони до змагань сьогодні і чи налаштовані на конкурси, конкретно текстів?

Щодо текстів сумна картина…Сучасні підлітки покоління «Z» живуть у світі Instagram і Twitter, і більш ніж 4 рядки їм не цікаво писати… А от щодо інтерактивних командних змагань, то так, беруть участь з великим задоволенням, особливо там де є можливість проявити свою креативність і індивідуальність.

Розмовляв Сергій Найдьонов